Александров Дмитро Геннадійович народився 9 листопада 1997 року в Кам’янському (до 2016 року – Дніпродзержинськ).
У 2016 році закінчив Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти міста Вільногірськ. З 2019 року перебував на контракті у Збройних Силах України.
З перших днів повномасштабної війни Дмитро перебував у найгарячіших точках фронту — на Донеччині та Херсонщині. Побратими згадують його як людину, яка не боялася брати відповідальність і завжди підтримувала інших.
20 серпня 2023 року, під потужним ворожим обстрілом, Дмитро врятував життя пораненому побратиму, винісши його з поля бою. Це був один із багатьох випадків, коли він ризикуючи собою, рятував інших.
Та найбільшим подвигом стало його останнє рішення. 12 жовтня 2023 року поблизу села Первомайське Донецької області під час обстрілу він закрив собою своїх товаришів, урятувавши їх ціною власного життя.
У нього залишилися батько, сестра та бабуся.
Дмитро мріяв після Перемоги працювати рятувальником, допомагати людям у мирному житті так само, як допомагав на фронті. Він дуже любив тварин, мав добре серце й вмів дарувати тепло кожному, хто був поруч.

За роки служби був відзначений грамотами й подяками командування, отримав відзнаку начальника військ РХБ захисту.
Указом Президента України нагороджений Орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Похований 16 жовтня 2023 року на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.



Дима был очень добрым,весёлым парнем.Очень любил животных.После окончания войны была мечта работат в пожарной части.Наш ты Титан . Царство Небесное.