Старший солдат Бабіченко Олександр Вікторович загинув 5 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Тоненьке на Донеччині.
Олександр Бабіченко народився 24 січня 1994 року у Дніпродзержинську. Після закінчення школи подав документи до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, склав усі іспити, але не пройшов відбір за станом здоров’я. Тож обрав для навчання Кам’янське вище професійне училище №15, яке закінчив у 2011 році, опанувавши фах продавця-консультанта та касира. З 2016 року проходив строкову військову службу й до 2019 року перебував на контракті у Збройних Силах України. Працював у ТОВ «Інтерпайп Україна». Цікавився автівками. У перші дні повномасштабного вторгнення став на захист українського народу.
Без онука залишилася бабуся.
Під час служби нагороджений нагрудними знаками «Сталевий хрест» і «Об’єднані Сили», відзнакою командувача військ оперативного командування «Захід», медалями «Учасник АТО», «За участь в антитерористичній операції» та «За поранення».
Указом Президента України нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Похований 10 квітня 2024 року на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.
