Панасенко Ігор Юрійович

Панасенко Ігор Юрійович

Старший солдат Панасенко Ігор Юрійович загинув 17 листопада 2023 року в бою поблизу населеного пункту Кліщіївка на Донеччині.

Ігор Панасенко народився 8 серпня 1981 року в Дніпродзержинську. Закінчив середню загальноосвітню школу № 24. У дитячому та підлітковому віці активно займався спортом та тренувався на стадіоні «Перемога» у секції підводного плавання. Також багато років займався дзюдо під керівництвом тренерів Кравцова та Кузьмича. Неодноразово брав участь у різноманітних змаганнях з дзюдо, де здобував призові місця, нагороджений медалями, грамотами та подарунками.

Після закінчення школи продовжив навчання в ПТУ № 26, де здобув спеціальність газоелектрозварювальника. До моменту призову в 1999 році на строкову військову службу, працював на Придніпровському хімічному заводі.

Проходив строкову військову службу у лавах морської піхоти в м.Феодосія на посаді кулеметника десантно-штурмової роти. Під час служби відрекомендував себе з найкращої сторони, пройшов повітряно-десантну підготовку, мав декілька десятків стрибків з парашутом. Разом зі своїм підрозділом брав участь в декількох міжнародних військових навчаннях, в тому числі за участі США. Постійно приймав участь в показових виступах української морської піхоти, за його участі був знятий відеофільм для Кримського телебачення. Добре володів вогнепальною та холодною зброєю, а також навичками рукопашного бою.

Після військової служби 10 років пропрацював монтажником-зварювальником на ПАТ «ДМК», потім, до початку повномасштабної війни, — електрогазозварювальником на підприємстві «Демос».

28 лютого 2022 року добровільно пішов до військкомату та став до лав Збройних Сил України – навідником-кулеметником штурмової роти. Дуже пишався, що він морпіх і саме том у мав позивний “Мариман”.

Неодноразово рятував своїх побратимів, виносячи їх з поля бою. Сам також був двічі поранений та тричі отримував контузію, але повертався до підрозділу та продовжував воювати.

Його командир та побратими кажуть, що він був справжнім Героєм і загинув як Герой.

Без єдиного сина лишилися батьки.

Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та вищою церковною нагородою Православної Церкви України для військовослужбовців медаллю «Хрест Свободи»

Похований 31 травня 2025 року на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.




4 коментаря

  1. Юрій Іванович

    Хочу написати біографію свого единого сина, Морського піхотинця ” МаримаНа ” – Панасенко Ігоря Юрійовича старшого солдата штурмової роти. Так як більше нікого у мене НЕ залишилось, хотів би щоб до таких людей і відносились по ЛЮДСЬКИ, а НЕ тільки балачки що він – Герой і далі тільки одна ТИША. Батько загисника України – Панасенко Юрій Іванович. Слава – Героям !

    • Varta

      Добрий день, Юрію Івановичу. Звісно можна і треба! Цей сайт створений з метою якомога більше розповісти про життя полеглих Героїв. Ви можете зв’язатись за телефоном (093) 875 05 26.

  2. Юрій Іванович

    Цікаво його фото, чі відео можливо ТУТ публіковати ? і як це тут зробити, чі треба лічно Вам передати. З повагою Юрій Іван.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *